Оскільки таку яскраву подію, як Фестиваль дерунів, ми пропустити не могли, тому веселою й дружньою компанією вирушили до Коростеня. І хоча по прибуттю була велика спокуса побігти відразу до найближчої пательні з дерунами, ми все-таки почали наше знайомство з містом з поживи для розуму - побували в краєзнавчому музеї, заглянули на виставку коростенського фарфору, погуляли з екскурсією по парку ім. Островського. А потім, підкріпившись вже дерунами, взяли штурмом неприступний об'єкт "Скеля". І хоч Фестиваль дерунів і відмінний привід приїхати в Коростень, місто гідне того, щоб відвідати його і в будь-який інший день - насолодитися прекрасним парком, послухати захоплюючі розповіді про древлянське князівство та перейнятися масштабністю інженерної думки Карбишева в одному з бункерів лінії Сталіна.
А на зворотному шляху з Коростеня, ситі й задоволені, ми ще заглянули в "Будинок Уварової" у Ворзелі, де поринули в дачну атмосферу початку ХХ століття.
Фото поїздки 12 вересня 2015 р. за маршрутом "До Коростеня на Фестиваль дерунів"