Вдалою авантюрою, як для учасників, так і для організаторів стала перша подорож Клубу мандрівників НавколоUA спільно з проектом "Школи Лохвицького земства" на пошуки українського модерну на Полтавщині. Наскільки нам відомо, це була взагалі перша організована туристична поїздка Чорнухинським та Миргородським районами на тему архітектурної спадщини Опанаса Сластіона, за проектом котрого на Полтавщині було збудовано більше 60 земських шкіл в унікальному стилі.
Попри усі побоювання, полтавська глибинка виявила максимальну гостинність. У Чорнухах, які саме святкували День селища, ми насамперед відвідали Чорнухинський музей Г.С.Сковороди - родинне гніздо філософа, а потім оглянули колишню земську школу, в якій зараз розташовується будинок дитячої творчості. Будівля у відносно непоганому стані, хоч дахи на вежах вже давно протікають.
У набагато гіршому стані школа в сусідніх Харсіках – місцевий підприємець, що має будівлю у власності, намагався перетворити її на гараж для важкої техніки. Лише завдяки втручанню активістів варварське знищення пам'ятки вдалося призупинити, але подальша її доля невідома.
Дивне враження справила школа в Мокіївці. Стан будівлі пристойний. Життя в ній до останнього підтримували шкільна бібліотека та дитячий садок, але садок нещодавно з'їхав, тож опалення взимку вже не буде. Але найдивніше – музейна кімната з плакатами про дєдушку Лєніна та Червону армію-визволительку, а також місцевий вчитель історії, який, здається, досі викладає її за радянськими підручниками...
Нейомовірно теплою була зустріч в Пісках-Удайських, яку влаштувала нам етно-майстерня "Грицики" та Олександра Герасимова з чоловіком та дітками. Вони буквально оживили столітню школу своїми автентичними народними костюмами та прикрасами ручної роботи.
А смачний обід з правильним полтавським борщем, пиріжками "з піском", варениками та киселем на березі річки організувала активістка місцевого зеленого туризму Ольга Ліщенюк. За її словами, вже наступного року Піски зможуть приймати туристів з ночівлею.
Щоб дістатися фінальної точки у Миргороді, довелося повертатися на Пирятин, бо пряма дорога через Лохвицю зараз у жахливому стані.
Миргород теж святкував День міста. Але попри пізню годину для нас гостинно розкрив двері і Миргородський краєзнавчий музей де є кімната Опанаса Сластіона з його меморіальними речами (Андрій Фесенко, Тетяна Фесенко, дякуємо за турботу!), і Музей курорту Миргород, де нас познайомили з історією створеної Сластіоном першої миргородської водолікарні, і Миргородський художньо-промисловий коледж з прекрасною колекцією кераміки, зокрема і особистою роботою Опанаса Георгійовича.
І всю тривалу дорогу від Києва до Миргорода ми просто заслуховувалися розповідями ініціаторки проекту збереження шкіл Лохвицького земства, відомої журналістки і телеведучої Ольги Герасим'юк. Саме завдяки її ініціативності світ дізнався про десятки маленьких шедеврів, розкиданих полтавськими селами, завдяки її наполегливості більшість із них вже взято на облік як пам'ятки архітектури, завдяки її допомозі зрештою відбулася перша туристична подорож цими краями і, сподіваємося, далі буде ще багато аналогічних турів.
Дякуємо усім, хто допоміг нам в організації поїздки!
Фото поїздки 15 вересня 2018 р. за маршрутом "Український модерн: шляхами Сластіона"
